Цей рік став уроком історії, який ми не забудемо ніколи… Кожен його день омитий сльозами українців, потом і кров’ю наших захисників.
«Друга армія світу» давала нам три дні, але наша непорушна єдність продемонструвала і ворогу, і всьому світу, що українська нація відстоюватиме власну свободу і незалежність до останнього подиху.
Від початку введення в Україні воєнного стану, частина працівників нашого ліцею була мобілізована до лав Збройних Сил України, а заклад переведений на дистанційну форму навчання. Майже з перших днів війни у стінах ліцею було організовано пункт для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб, через який пройшло близько 500 переселенців. Тут люди мали змогу отримати будь-яку необхідну підтримку та допомогу.
З метою створення безпечних умов перебування в ліцеї, на території закладу облаштували необхідні укриття, для чого були задіяні вагомі зусилля. Завдяки цьому, 1-го вересня 2022 року ліцею вдалося відновити очну форму навчання, поповнивши свої ряди новоприбулими вихованцями-першокурсниками.
Розуміючи виклики сьогодення і враховуючи всі складні обставини та умови воєнного стану, працівники ліцею з усіх сил стараються гідно тримати свій фронт і робити усе, щоб кожна дитина мала можливість здобувати освіту. Сьогодні усі заходи в ліцеї відбуваються під гаслом «Разом до Перемоги!» Працівники закладу спільно з вихованцями долучилися до ряду благодійних акцій та організації заходів, спрямованих на підтримку наших Збройних Сил і жителів українських міст, які постраждали в наслідок окупації російськими військами.
В знак поваги та вдячності Героям, які виборюють наше щасливе і світле майбутнє, та вшанування загиблих українських воїнів, у ліцеї було відкрито два інформаційні стенди. Один з них присвячений рідним та близьким ліцеїстів, які сьогодні боронять нашу країну та тим, хто віддав своє життя за її незалежність, а також працівникам закладу, які були мобілізовані до лав ЗСУ 24.02.2022 року. Другий стенд присвячений Герою України, сину вчителя української мови та літератури Литвинчук Лесі Володимирівни, Богдану Литвинчуку. Він загинув у віці 24 років, під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу рідну Україну. Щохвилини пам’ятаємо наших Героїв та схиляємо голови перед цими людьми.
І хоч сьогодні кожен день у небі України літає російська смерть, нас усіх переповнює любов та гордість за Батьківщину. Ми без світла, без води, без зв’язку, у бомбосховищах, але за будь-яких обставин - без росії.
Дякуємо нашим захисникам, що стримують країну від російського ярма. Дякуємо за те, що ми можемо спокійно жити у своїх домівках, працювати та навчатися.
Хочеться вірити, що через біль втрат прийде очищення від усього "русского мира", через страх прийде впевненість у світлому майбутньому України, через відчай з'явиться надія, через руйнування прийде потреба збудувати кращу українську державу, відкинувши назавжди відчуття меншовартості.
Віримо у Божу ласку та молимося за наших захисників.
Слава Україні! Слава її Героям!
Commenti